Стисла історична довідка сел громади
Село КАЛМИКІВКА
За історичними даними, в VI столітті цю місцевість заселили войовничі племена скіфів, пізніше-кімерійців і сарматів, що йшли зі сходу. У період створення Давньоруської держави з центром у Києві на цій території жили племена аланів і східних слов’ян. З ними постійно ворогували кочівники турки, гуни, авари, пізніше печеніги і половці.
У 1239-1240р.р край спустошили монголо-татари , що прийшли зі сходу.
Життя тут завмирало. І лише з кінця XVI століття вони почали засилятись вихідцями з російських земель для захисту спустошення від набігів кримських татар, що залежали від турків.
Село Калмиківка було засноване у 1776 році. Родзинкою, посеред села, є величезний ставок, площа якого 92 гектари.
В роки колективізації на території Калмиківської сільської ради були створені кілька колгоспів. В селі Гайдуківка був створений колгосп імені “Будьонного”.
Далі йшли володіння села Калмиківка де були створені два колгоспи імені ”Комінтерна” та “Івановський Більшовик”.
Колгосп “Івановський Більшовик” був розташований по вулиці Шкільній, а колгосп “Комінтерна” був розташований по вулиці Ягідній.
В селі Новодонбаське був створений колгосп “ Красний Пахарь” пізніше перейменований у “Сінодонбас”.
Калмиківка виникла у другій половині XVII ст. Її територія була заселена біженцями селян з центральних губерній Россії - калмиками.
Назва села утворилася від слова ” калмик” це мотивовано тим, що першопоселенці були вихідці з Калмикії.
Село СВІТЛЕ
По переказам старожилів, ця місцевість раніше була необжитою. На початку 19 століття ці землі першим почав освоювати небагатий поміщик на прізвище Веселий. Де він створив чотири мставки, які збереглися і по сьогоднішній день, займався вівчарством і землеробством. Але справи в нього йшли не дуже. І не зумівши розрахуватися з боргами з Старобільським монастирем покінчив життя самогубством. Усі його землі перейшли у володіння імператорської казни. Після цього землі, які колись належали Веселому , були подаровані за вірну службу, на початку того ж 19 століття, наближеному до імператора дворянину Струкову. Струков використовував ці землі для полювання. Та його друзі запропонували йому обміняти мисливських собак на кріпосних селян, для землеробських робіт . Струков погодився. Перші поселенці носили російські прізвища – Соболєви, Комарови, Носови, Морозови. Про це, навіть, свідчить своєрідний місцевий діалект.
Так на території нинішнього Світлого з’явилось три хутори – Покровське1, Покровське 2, Криничне, у яких проживало 260 чоловік, та налічувалось 37 дворів.
Та з приходом радянської влади усім трьом хутором дали одну назву –«Струківка», на честь поміщика Струкова.
Після, Струківка отримала назву «Колгосп ім. Ворошилова», в 1932 році його перейменовано у «Радгосп ім. Ворошилова», а в 1958 році радгосп «Україна».
А вже з 1966 року наш край отримав назву «Світле».
Село ЄГОРІВКА
Говорять, що першим мешканцем с.Єгорівка був переселенець з с. Олексіївка - Єгор Микитович Григоренко ( назва села пов’язана саме з його ім’ям). У 1918 році він організував комуну на хуторі Струківка. Після чого в хутір почали заїжджати сім’ї з Нещеретово та Білокуракино. І до 1933 року хутір виріс до 40 дворів.
У 1929 році у нинішній Єгорівці був організований колгосп « Червона Зірка», який у 1933 був приєднаний до радгоспу ім..Ворошилова.
Село ДЖЕМІЛЬНЕ
За історичними даними, першим мешканцем в 1916 році с.Джемільне був переселенець з с.Містки - Марченко Мойсей . Хутір отримав назву Манжуровка. Після 1921 року територію Манжуровки почали заселяти переселенці з с.Містки.
Говорять, що після пережитої навали джмелів у 1930 роках хутір назвали «Джмилівка», а вже згодом отримав назву «Джемільне».
